і в розмові і у тиші до останку

А мовчання зближує з тобою,

Інколи мені не треба слів.

Хоч на вигляд сповнена журбою,

Та на серці лиш веселий спів.

Інколи розмова недоречна,

Краще ж бо послухати весну.

Подивитись як вона сердечно

Витанцьовує під флейти гру.

А Мовчання – це по суті ті ж розмови,

Тільки слово вилітає не із вуст.

Знаю, це для тебе дивне й нове,

Ти не думай, що втрачаю глузд.

Просто справді нічого сказати,

Ти ж мене пізнав ще від початку.

Як мовчу, продовжую кохати,

І в розмові, і у тиші, до останку