А для душі ти э й надійний друг

Твоїх долонь тепло зігріє мої руки,

Ти обіймаєш так, як сонце тихий гай..

Без тебе замерзаю в час розлуки,

Без тебе помираю, так і знай.

Твої уста солодкі, наче з медом,

Який ось щойно з пасіки взяла.

Ти знаєш, милий, кращого й не треба,

З тобою ж тільки щастя досягла.

А очі ці, вони такі глибокі:

Загадка в них, привабливість п’янка.

Бо ж інколи бувають і жорстокі,

Частіше ж добрі й щирі, знаю я.

Коли смієшся, нібито світає,

Як засумуєш - темрява навкруг.

Тебе моє серденько лиш кохає,

А для душі ти є й надійний друг.